Рентабельність та методи її обчислення
Прибуток служить важливим оціночним показником роботи підприємств. Але абсолютна величина прибутку недостатньо повно характеризує ефективність діяльності підприємства. Величина прибутку залежить не лише від якості роботи підприємства, але і від обсягу діяльності. Тому для об'єктивної оцінки результатів фінансово-господарської діяльності підприємства абсолютну величину отриманого прибутку необхідно зіставити з показниками, які сприяли його утворенню. Отриманий таким шляхом відносний показник називається нормою прибутку або рентабельністю і відображається у відсотках.
Залежно від обрання показника, з яким зіставляється абсолютна величина прибутку, виділяють різні види рентабельності.
Продолжить чтение »
Система цін на товари (роботи, послуги) та їх вплив на обсяг прибутку підприємств
Залежно від характеру державного впливу та рівня урегульова-ності всі ціни, які функціонують в нашій країні законом України від 3 грудня 1990 р. №507-ХІІ „Про ціни і ціноутворення" поділяються на вільні (договірні), регульовані й фіксовані.
Вільні ціни на товари та послуги формуються під безпосереднім впливом попиту та пропозиції, що складаються на регіональному ринку. Вільними цінами є ціни попиту, ціни пропозиції та ціни виробництва. Ціни попиту - це ціни, що складаються на ринку покупця. Ціни пропозиції - мінімальні ціни, за якими продавець готовий запропонувати на ринку певну кількість товару. Вони подаються в оферті без знижок. Ціна виробництва - ціна, що складається з витрат виробника та середнього прибутку на авансований капітал. Ціни на товари, за якими здійснюється купівля-продаж на засадах взаємодії елементів ринкового механізму вважаються ринковими.
Продолжить чтение »
Виручка від реалізації продукції - основне джерело доходів підприємств і формування його прибутку
Завершальною стадією кругообігу коштів суб'єктів господарювання є реалізація продукції і отримання певного обсягу грошових коштів у формі виручки, яка включає фінансовий результат діяльності -прибуток (збиток). Реалізація служить підтвердженням завершення процесу виробництва і доведення виготовленої продукції до споживача. Рух товарів і коштів створює основу економічних відносин між постачальниками, посередниками і покупцями. Для товаровиробників реалізація продукції засвідчує, що за споживчими властивостями, якістю, асортиментом та ціною вона відповідає споживчому попиту і потребам споживачів. Реалізація є важливим узагальнюючим показником, який характеризує обсяг діяльності суб'єктів господарювання і служить основним видом доходів підприємств, одержаних за результатами реалізації продукції, виконання робіт і надання послуг.
Продолжить чтение »
Суть прибутку як економічної категорії та його функції
Прибуток як самостійна економічна категорія товарного виробництва відображає кінцевий результат фінансово-господарської діяльності підприємств. Економічною основою і джерелом утворення прибутку є додатковий продукт, що створюється у процесі виробництва товарів. В результаті реалізації товарів втілена в них вартість додаткового продукту проявляється як надлишок грошових коштів над витратами, що авансовані на виробництво товару. Тобто на величину прибутку товаровиробники отримують більше вартості в грошовій формі після реалізації виготовленої продукції порівняно з вкладеннями у виробництво.
Продолжить чтение »
Оборотні активи підприємств та їх класифікація
Для здійснення процесу виробництва продукції суб'єктам господарювання необхідні засоби виробництва, які складаються із засобів праці та предметів праці. За характером функціонування у виробничому процесі та способі перенесення вартості на створений продукт засоби праці набирають економічної форми в необоротних, а предмети праці - в оборотних активах.
Оборотні активи являють собою фінансові ресурси господарських суб'єктів, інвестовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного процесу виробництва продукції.
Продолжить чтение »
Необоротні активи та їх економічна характеристика
Необоротні активи - це сукупність активів підприємства, які багаторазово беруть участь у процесі його господарської діяльності. До необоротних активів належать основні засоби, нематеріальні активи, незавершені капітальні вкладення, довгострокові фінансові інвестиції.
До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій. Очікуваний строк корисного використання (експлуатації) цих активів більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) і вартістю більше однієї тисячі гривень без ПДВ, яка поступово зменшується у зв'язку з фізичним та моральним зносом.
Продолжить чтение »
Економічний зміст фінансової роботи на підприємстві
Фінансова діяльність являє собою систему форм і методів мобілізації фінансових ресурсів їх еквівалентними розподільними і нееквівалентними перерозподільними процесами з метою забезпечення безперервної виробничо-господарської діяльності та інших потреб, передбачених фінансовою політикою.
Вона спрямована на вирішення таких завдань:
1. Забезпечення фінансовими ресурсами поточної фінансовогосподарської діяльності.
2. Виявлення резервів, зростання доходів, прибутку, підвищення рентабельності, ліквідності і платоспроможності.
Продолжить чтение »
Фінансова політика і фінансовий механізм підприємств
Головною метою розробки фінансової політики підприємства є створення раціональної системи управління фінансовими ресурсами, здатної забезпечити стратегічні і тактичні завдання його діяльності. Визначення мети має індивідуальний зміст для кожного підприємства. Вона може виражатися у досягненні фінансової стійкості і платоспроможності, рентабельності активів і вкладеного капіталу тощо. Застосування фінансового, податкового і управлінського обліку та аналізу фінансово-господарської діяльності спрямовує управління на досягнення визначеної мети.
Сучасна фінансова діяльність багатьох підприємств здебільшого характеризується оперативною формою управління фінансовими ресурсами. Управлінські рішення відображають реакцію на поточні проблеми фінансово-господарської діяльності. Така форма управління фінансами не відповідає інтересам підприємства та його інвесторам і партнерам. Сучасні умови господарювання вимагають переходу до управління фінансовими ресурсами на базі розробленої стратегічної мети відповідно до ринкових умов та пошук шляхів досягнення поставленої мети у межах прийнятої фінансової політики.
Продолжить чтение »
Організація фінансових відносин підприємств
Підприємства як організаційна форма господарювання можуть здійснювати комерційну (підприємництво) та некомерційну господарську діяльність.
Організація і функціонування фінансів господарських комерційних підприємств базується на засадах повної самостійності, комерційного розрахунку і власного комерційного ризику, розмежування фінансових ресурсів на власні і залучені та формування фінансових резервів.
Повна самостійність означає вільний вибір підприємницької діяльності, самостійне формування програми діяльності, вільний вибір постачальників і споживачів продукції, залучення фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, встановлення цін на продукцію (вироби, послуги) відповідно до чинного законодавства, вільне наймання працівників та вільне розпорядження прибутком, який залишається після сплати податків, обов'язкових платежів і зборів, що передбачені законом.
Продолжить чтение »
Фінансові ресурси підприємств та їх формування
Фінансово-господарська діяльність суб'єктів господарювання безпосередньо пов'язана з формуванням та використанням фінансових ресурсів, які служать носієм фінансових відносин і значною мірою відображають фінансовий результат процесу відтворення. Початковим етапом створення фінансових ресурсів є формування статутного капіталу. В подальшому здійснюється інвестування статутного капіталу у грошовій формі для забезпечення виробничого процесу. В результаті діяльності формуються доходи у складі виручки від реалізації продукції. Виручка надходить на рахунки підприємств у банківських установах. Крім того, кошти можуть надходити від фінансово-інвестиційної діяльності, від вкладення коштів на депозитні рахунки, здавання майна в оренду тощо. Фінансові ресурси використовуються на розширене відтворення і задоволення соціальних та інших потреб.
Продолжить чтение »