Вплив облікової політики на величини розділів та статей балансу
Під час аналізу статей балансу підприємства за звітні періоди потрібно брати до уваги процеси інфляції й можливі зміни облікової політики за роками. Для урахування інфляції треба величини показників розділів та статей балансу на початок року помножити на коефіцієнт інфляції за рік.
Зміни облікової політики впливають у першу чергу на такі показники, тому їм під час аналізу балансу треба приділяти підвищену увагу:
1. Величину обігових активів, які в свою чергу залежать від порядку списання загальногосподарських витрат, що також схильні до змін облікової політики за роками. Наприклад, не завжди на рахунку «Реалізація продукції (робіт, послуг)» за балансовими статтями «Готова продукція», «Товари відвантажені» та «Незавершене виробництво» назначається повна виробнича собівартість продукції, через те, що сюди можуть не включатися загальногосподарські витрати, які інколи досягають 30—40 відсотків до собівартості продукції.
2. Оцінки використаних матеріалів, які залежать від методу оцінки запасів: за середньою собівартістю, яка обчислюється після закінчення кожного місяця за однаковими видами матеріальних ресурсів чи за окремими видами; за методом ФІФО, що дає завищений показник,
тому що обчислюється за собівартістю перших під час закупок партій матеріалів; за методом ЛІФО — занижені показники, тому що у розрахунки вкладається собівартість останніх під час закупок.
3. Оцінки незавершеного виробництва, яке позначається у балансі за нормативної чи планової собівартості, за прямими статтями витрат, за вартості сировини, матеріалів чи напівфабрикатів. За такого відношення значно знижується величина залишків матеріальних запасів, а разом з цим і вартість обігових активів (ОА).
На величину балансових статей за такого порівняння впливає й використання рахунку балансу «Випуск про¬дукції (робіт, послуг)». Залежно від використання цього рахунку та порядку списання загальногосподарських витрат готова продукція позначається у балансі:
— за повною фактичною собівартістю (коли не враховується рахунок «Випуск продукції», а загальногосподарські витрати списуються на рахунки «Незавершеного виробництва»);
— за неповною фактичною собівартістю (коли знову не враховується рахунок «Випуск продукції», а з рахунку 26 витрати списуються на рахунок «Реалізація продукції (робіт, послуг»);
— за повною нормативною чи плановою собівартістю (коли знов-таки не враховується рахунок «Випуск продукції», а з рахунку 26 витрати списуються на «Незавершене виробництво»);
— за неповною нормативною чи плановою собівартістю (рахунок «Випуск продукції» вже використовується, а загальногосподарські витрати списуються на рахунок «Реалізація продукції (робіт, послуг)».
Деякі елементи облікової політики також впливають на величину власного та запозиченого капіталу.
Залежно від вибраного способу оцінки заборгованості за кредитами та позиками відсотки можуть позначатися у бухгалтерському обліку у міру їх сплати чи накопичення.
За першого варіанту суми сплат відсотків на рахунках 90, 92, 94 та 95 не позначаються (у міру сплат ці суми списуються з кредиту грошових рахунків у дебіт рахунків обліку джерел цих сплат — 08 «Капітальні вклади»; 26 «Загальногосподарські витрати» тощо). За другого варіанту суми таких сплат позначаються на рахунках 90, 92, 94, 95 балансу, що збільшує величину запозиченого капіталу, а тоді частка власного капіталу в обсязі всього майна підприємства знижується. Нормативне значення частки власного капіталу, як було вже сказано у попередньому матеріалі, має дорівнювати 0,6 (для України, Росії — 0,7). Якщо менше — виникають труднощі з залученням інвестицій.
Если вам понравился пост, вы можете оставить комментарий или подписаться на RSS и получать каждый новый пост из этого блога.
Комментарии
Еще никто не комментировал.
Оставьте комментарий