Мікроекономічний аналіз
Інвестиції здійснюються не в абстрактні, а в цілком конкретні об'єкти. Не викликає заперечень твердження, що ефективність інвестицій при цьому прямо залежить від ефективності діяльності конкретного підприємства. Тому для того, аби досягти бажаного рівня віддачі від інвестицій, необхідно постійно відслідковувати ситуацію, що складається навколо нашого об'єкта інвестицій: фінансові показники діяльності підприємства, включаючи й такі, як капіталізація (ринкова вартість підприємства), динаміка курсу акцій підприємства, а також деякі інші; існуючі та потенційні ринки збуту; рівень і якість менеджменту на підприємстві тощо.
Яким саме чином має відбуватися такий мікроеко-номічний аналіз?
Можна виділити такі важливі моменти, на які інвесторові слід звертати увагу під час аналізу доцільності здійснення конкретних інвестицій:
— загальний аналіз підприємства;
— фінансовий аналіз показників діяльності підприємства;
— аналіз показників, що характеризують ринкову вартість підприємства;
— показники ефективності інвестування.
Результати діяльності будь-якого сегмента ринку є індикатором перспектив розвитку створюваної компанії у майбутньому. Тому інвестора цікавлять тенденції реалізації товарів і послуг, витрат, руху грошових коштів і прибутку від здійснених інвестицій. Окрім того, аналіз поточного фінансового становища вже діючих у цьому сегменті ринку компаній дає можливість оцінити становище на даний момент, наприклад, стан і структуру активів та пасивів, грошових коштів, співвідношення між заборгованістю компаній і особистим капіталом. Уявлення про фінансове становище фірм у минулому та на сьогоднішній день є необхідною умовою виконання другого завдання аналізу фінансового становища — оцінки перспектив розвитку створюваної компанії.
На українському фінансовому ринку прийняття адекватних інвестиційних рішень значною мірою є утрудненим через інформаційну замкнутість емітентів. Тому дані про можливі рівні доходу й ризиків інвестицій в акції різних промислових підприємств легше одержати на основі аналізу інформації про поточну ринкову кон'юнктуру. Наприклад, очікувану прибутковість можна співставити з поточним рівнем середньогалузевої рентабельності, що визначає добробут галузі у порівнянні з економікою в цілому. Іншим чинником, що визначає можливе зростання курсової вартості акцій, є галузева специфіка. Акції підприємств галузей, що розвиваються, та галузей нових технологій (телекомунікації, виробництво програмного забезпечення, видавництво тощо) — це один із найприбутковіших напрямів інвестування капіталу.
Для таких галузей, як машинобудівна, металургійна та деяких інших, які розвиваються циклічно (промислове зростання за зростання економіки і зниження обсягів виробництва за умов економічного спаду), вирішальним чинником є вибір часу купівлі та продажу акцій. Для захищених, стійких до економічного спаду галузей — наприклад, харчової промисловості — доцільність інвестицій визначається перспективами зростання конкретних компаній, а також рівнем недооцінки їх акцій. Аналіз недооцінки акцій, як і виявлення прихованих активів компанії, багато в чому потребує детального знайомства з фінансовою та виробничою діяльністю підприємства. Тому тут прийнятнішим буде підхід, що базується на виявленні ринкової вартості активів (виробничих потужностей) та їхньої оцінки у порівнянні з величинами, типовими для розвинутих ринків.
Зовнішній аналіз часто обмежений рамками звітів компаній, що друкуються, інформацією Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), економічною періодикою. Річні звіти, що публікуються акціонерними товариствами,— важливе джерело інформації. Головними його розділами є: звіт правління за минулий рік, фінансова звітність, нотатки до неї, огляд діяльності за останні кілька років, висновок аудитора. На сьогоднішній день в Україні лише невелике число емітентів практикує оприлюднення фінансової інформації шляхом публікації річного звіту. Найбільш поширений цей процес серед банківських установ. У боротьбі за клієнтів, акціонерів, партнерів вони вимушено чи свідомо все ж друкують докладні звіти про свою діяльність. Поступово підприємства інших галузей господарства також звертаються до практики інформаційної відкритості щодо власного фінансового становища. Для всіх бажаючих з ними ознайомитись вони доступні. Комісією встановлена стандартна форма подання щорічних звітів. Завдяки стандартизації ці звіти несуть більше інформації, ніж опубліковані щорічні звіти компаній.
Вищезазначеним джерелам інформації альтернативу становлять матеріали, що накопичуються у Фонді державного майна України, Держкомстатистики, галузевих міністерствах, Державній податковій адміністрації, Анти-монопольному комітеті та інших органах державної влади. Великими обсягами інформації оперативного змісту володіють різноманітні інформаційно-аналітичні агенції.
Наступний момент мікроаналізу, на якому слід зупинитися, це вивчення показників, що характеризують ринкову вартість підприємства-емітента, тобто оцінка вартості акцій.
Вітчизняна практика показує, що через кризовий стан економіки лише лічені емітенти спроможні сплачувати дивіденди своїм акціонерам. До того ж, законодавчо закріплений порядок сплати дивідендів — раз на рік. Ці факти роблять неможливим використання на вітчизняному фондовому ринку більшості світових методик оцінки акцій, що грунтуються на розмірі сплачених та прогнозованих дивідендів. Тому потенційну доходність акцій українських акціонерних товариств можна визначити, скоріше, емпірично, шляхом їх якісного аналізу.
Відомо багато різних методів і підходів для формування будь-якого обгрунтованого прогнозу руху курсової вартості акцій. Одним з таких методів, який доступний на вітчизняному фондовому ринку вже сьогодні, є метод співвідношення «дохід-ціна». Варто лише зазначити, що він потребує постійного й оперативного аналізу необхідної інформації.
Суть методу полягає у порівнянні так званого показника Р/Е компаній, акції яких потрапили до кола інтересів банку. Цей показник, як правило, обчислюється таким чином. Спочатку на основі останніх за часом звіту про доходи підприємства значень визначається балансова величина доходу підприємства в розрахунку на одну акцію шляхом ділення прибутку після оподаткування на число акцій в обігу. Потім визначається ринковий курс звичайних акцій підприємства, як використання ціни останньої угоди з акціями чи інформації у фінансовій пресі. Нарешті, ринковий курс акції ділиться на доход у розрахунку на одну акцію і в результаті одержується співвідношення Р/Е.
На розвинутих ринках значення Р/Е для всіх близьких за профілем та розмірами компаній має наближатися до певної константи, значення якої для кожної галузі визначається статистичними даними. Проте, можна впевнено сказати, що за рівності усіх інших чинників краще вкладати кошти в ту компанію, показник Р/Е якої є меншим. Головна проблема під час визначення значення показника Е (чистий прибуток на акцію) є питання вибору періоду, на який його необхідно розрахувати. Безумовно, було б доцільніше спрогнозувати значення показника Е на кілька років наперед. У цьому випадку відношення Р/Е показувало б значення, протилежне доходності (збитковості) купівлі акцій.
Аналіз ризику передбачає його виявлення та оцінку. Загальновизнана класифікація ризиків виділяє два їх типи: систематичні (які ще називають ринковими та неди-версифікованими) та несистематичні (диверсифіковані,специфічні). Систематичні ризики є складовими загального ризику й залежать від стану економіки. Вони виникають на грунті зовнішніх подій, що впливають на ринок у цілому, та не підцатні впливу збоку інвестора. Систематичних ризиків неможливо уникнути, інвестор здатний лише пристосуватися до них.
Несистематичні ризики щодо цінних паперів є ризиками для конкретного інвестора. Вони визначаються специфікою діяльності емітента: його станом на ринку, структурою менеджменту, ринковою стратегією тощо. Оскільки названі чинники мають певні специфічні риси для кожного окремого підприємства-емітента, а також відрізняються незвичайно випадковим та непередбачува-ним характером, це означає, що їхнього впливу на портфель інвестицій банку можна буде досить легко уникнути за рахунок диверсифікації. Тоді втрати за однією інвестицією будуть перекриватися доходами за іншою. Саме тому несистематичні ризики називають диверсифікова-ними. Систематичний — недиверсифікований — ризик перебороти шляхом інвестування в різні цінні папери неможливо.
Одним із ризиків, що притаманний акціям, і на який не може не звернути увагу інвестор, є ризик ліквідності, тобто ризик того, що акції неможливо буде продати у бажаний момент. Конкретної методики визначення ступеня ліквідності не існує. Утім, її можна визначити непрямими методами. Так, досить об'єктивним показником ліквідності акції є тривалість її обігу на фондовому ринку і кількість та обсяги угод з нею. Тому, перш ніж залучати акції до портфелю, інвестор має проаналізувати їх ринкову історію.
Проблеми, що виникають під час оцінки ліквідності цінних паперів, викликані, з одного боку, «непрозорістю» вітчизняного фондового ринку, з іншого — суб'єктивністю показників, що використовуються. До числа достатньо ліквідних можна віднести акції великих приватизованих підприємств, таких як: енергорозподільчі компанії, підприємства-монополісти тощо. Проте їх ринкова вартість значною мірою залежить від попиту на них з боку іноземних інвесторів.
Для урахування надійності цінних паперів можуть використовуватися: Я-коефіцієнти; середньоквадратичне відхилення ринкових цін деяких активів та всього портфелю; показники, що характеризують ризик банкрутства емітента тощо.
Крім того, в процесі інвестування ми можемо використовувати моделі, що аналізують доцільність та ефективність вкладення коштів. До таких моделей, зокрема, належать: оцінка терміну окупності інвестицій; оцінка доходності використаного капіталу на підставі аналізу очікуваних грошових потоків від інвестицій.
Окремо слід виділити аналітичні моделі, що базуються на вивченні сучасної вартості грошових потоків. Саме ці моделі дають змогу реально оцінити віддачу від вкладених коштів. Цим моделям присвячено велику кількість наукових праць та публікацій, тому ми не приділяємо їм пильної уваги, а лише робимо наголос на необхідності та доцільності їхнього використання під час здійснення аналізу.
Если вам понравился пост, вы можете оставить комментарий или подписаться на RSS и получать каждый новый пост из этого блога.
Комментарии
Еще никто не комментировал.
Оставьте комментарий