Методика проведення аналізу бізнес-планів
Бізнес-плани — це не що інше, як планування економічної ситуації в майбутньому. Планування — це визначення цілей розвитку об'єкту, який управляється, методів, способів і засобів його досягнення, розроблення програм, планів, дій, різних ступенів деталізації на близьку й далеку перспективи.
Процес планування дає змогу побачити весь комплекс майбутніх операцій підприємницької діяльності і передбачити те, що може трапитись.
Успіх у світі бізнесу головним чином залежить від трьох елементів:
1. Розуміння загального стану справ на даний момент.
2. Уявлення того рівня, який треба досягти.
3. Планування процесу переходу з одного стану в інший.
Бізнес-план дає змогу вирішити ці проблеми. Він включає в себе розроблення цілей і завдань, які треба порушити перед підприємством на близьку й далеку перспективи.
Оцінка поточного стану економіки, міцні й слабкі аспекти виробництва, аналіз ринку й інформація про клієнтів — усе це визначає оцінку ресурсів, які необхідні для досягнення визначених цілей в умовах конкуренції.
Таким чином, бізнес-план являє собою визначену модель діяльності підприємства, яка використовує усі напра-цювання традиційного планування стосовно категорій риночної економіки: бізнесу, конкурентної боротьби, діяльності маркетингових служб, комерційного ризику, стратегій фінансування, досягнення беззбитковості та необхідного рівня рентабельності, якісного обслуговування користувача.
Розібравшись у структурі бізнес-плану, його ролі в управлінні підприємством, його працездатності, розглянемо моменти аналізу основних положень бізнес-плану.
Під час аналізу складу, структури й обсягу бізнес-плану треба приділяти увагу:
— титульному аркушу (найменування й адреса фірми, імена та адреса засновників, суть наданого проекту, вартість проекту, ставлення до секретності);
— короткому викладу (цілі плану, аналіз ринку, що пропонується на ринок, маркетинг і збут, роль дослідних та конструкторських робіт під час підготовки продукту, організаційні структури і персонал, фінансові дані);
— аналізу ринку (опис та огляд галузі ринку збуту, результати тестування ринку, строки поставки, конкурентоспроможність, юридичні обмеження);
— опису підприємства (характер основного бізнесу, відмінні переваги, ключові чинники успіху);
— маркетингу і збуту (загальна стратегія маркетингу, стратегія і тактика збуту);
— продуктам (послугам) (детальний опис продукту (послуги) з погляду користування, життєвий цикл продукту, торгові секрети, патенти, авторські права, дослідні й конструкторські роботи, дослідні й конструкторські розроблення інших виробництв);
— операціям (система поставок продукції, можливості системи поставок, переваги виробничої системи, постачальники);
— керівництву і власності (структура органів управління, основні керівники, планування збільшення команди керівників, організаційно-правова форма, власники, розміщення акцій, рада директорів);
— джерелу і спрямуванню фінансування (поточні фінансові потреби, прогнозовані фінансові потреби (п'ять років), використання коштів, фінансова стратегія);
— фінансовому плану (фінансова звітність попередніх років (3—5 років), планові форми звітності (прогнозований період), аналіз звітності попередніх років);
— додаткам чи специфічним даним (дані про управлінців, зображення продукції, ділові рекомендації, матеріали про ринок, публікації, патенти, важливі угоди).
Під час аналізу короткого викладення чи резюме бізнес-плану має виникнути почуття, що це реклама проекту і до нього з'явиться інтерес як у потенційного інвестора чи партнера. В цьому розділі необхідно коротко, чітко й переконливо подати основні положення проекту: чим займатиметься створюване підприємство, скільки коштів потрібно в нього вкласти, який очікується попит на його продукцію та чому підприємство доб'ється успіху.
Під час аналізу ринку збуту необхідно приділяти увагу місткості ринку, його ступеню насичення, сегментації, а також рівню прогнозованих продаж й організації робіт щодо реалізації продукції в умовах конкуренції.
Важливою частиною бізнес-плану є розділ, де надається опис товарів (послуг), які підприємство планує виробляти. Аналізу потребують цілі, які ставить перед собою підприємство, пропонуючи наданий товар. Ці цілі мають бути кількісно визначені, обмеження у часі — реальним і досяжним.
План маркетингу має бути змістовним, корисним і переконливим. Він повинен вмішувати: схеми розповсюдження товарів; ціноутворення; рекламні розроблення; методи стимулювання продаж; організацію післяпродажного обслуговування клієнтів; формування суспільної думки про фірму й товари (послуги). Розроблення маркетингової стратегії може бути подане у вигляді таких етапів: цінова політика; стратегія у галузі якості; дізайнова стратегія; стратегія просування товарів на ринок; стимулювання збуту й сервісне обслуговування; додаткові вимоги до продукту; визначення життєвого циклу продукції.
Під час аналізу розділу бізнес-плану «План виробництва» чи «План надання послуг» головним чином потрібно довести, що підприємство може реально виробляти (надавати) потрібну кількість товарів у потрібні строки та потрібної якості, а також оцінювати реальні шанси повернення позичок, кваліфікацію керівництва та обгрунтованість планів. Для цього треба проаналізувати: етапи цього розділу; забезпечення технологією; виробничу базу; субпідряди; сировину й енергію; трудові ресурси; контроль якості; прогноз витрат; постійні і змінні виробничі витрати.
Значення розділу «План ризику» полягає в тому, що цілі, які поставлені у плані, можуть бути повністю або частково не досягнуті. Оцінку треба проводити за стадіями проекту, підготовки, створення, функціонування. У зв'язку з цим першочерговим завданням є надання вичерпного переліку ризиків. Другим завданням є визначення питомої ваги кожного ризику у складі всіх ризиків. Третім завданням є оцінка ймовірностей наступу подій, які відносяться до кожного простого ризику. Четверте завдання — підрахунок ризику щодо кожної групи простих ризиків.
Оцінка ймовірності наступу події (третє завдання) визначається методом експертних оцінок. Для проведення такої роботи бажано мати трьох експертів, які добре ознайомлені з суттю проблеми. Ними можуть бути: керівник підприємства; співробітник адміністрації території, який займається економічними питаннями; кваліфікований спеціаліст, який раніше був зв'язаний з підприємством і добре знає його проблеми.
Кожному експерту, який працює окремо, надається перелік ризиків за всіма стадіями проекту та пропонується оцінити ймовірність їх настання, при цьому вони керуються такою системою оцінок:
0 — ризик розглядається як неістотний;
25 — ризик, мабуть, не реалізується;
50 — з наступом події нічого визначного сказати неможливо;
75 — ризик усе ж, скоріше, виявиться;
100 — ризик, напевне, реалізується.
Усього треба зробити три оцінки для попарних порівнянь думок першого і другого експертів, першого і третього експертів, другого і третього експертів відповідно. У результаті має бути мінімально допустима різниця між оцінками експертів щодо будь-якого чинника не менш як 50. Оцінки експертів можна признати несупе-речними, якщо одержана величина не більш як 25.
Розділ «Фінансовий план і фінансова стратегія» покликаний узагальнити попередні частини бізнес-плану й подати їх у вартісному вигляді. В цьому розділі аналізуються одразу кілька документів, а саме:
— прогноз обсягів реалізації;
— баланс грошових витрат і надходжень;
— таблиця прибутків і витрат;
— підсумковий баланс активів і пасивів підприємства;
— графік прибутковості.
Прогноз обсягів реалізації має надати уявлення про ту частину ринку, яку очікують завоювати продукцією (послугою). Такий прогноз складається як мінімум на три роки наперед, при цьому: на перший рік — щомісячно, на другий — щоквартально, а на третій — надається загальна сума продаж (надання послуг).
Баланс грошових витрат та надходжень — це документ, який дає змогу оцінити кількість грошових вкладень у проект з розбивкою у часі. Головним завданням такого балансу є перевірка синхронності надходження і витрат грошових коштів, а це означає перевірку майбутньої ліквідності підприємства під час реалізації наданого бізнес-проекту. Відзначимо, що проблеми з ліквідністю — серйозна причина комерційних невдач підприємців у ринковій економіці.
Таблиця прибутків і витрат являє собою документ, у який включені:
— прибутки від продажу товарів (надання послуг);
— витрати виробництва товарів;
— сумарний прибуток від продажу;
— загальновиробничі витрати (за видами);
— чистий прибуток.
Завдання цього документа — показати, як буде фор¬муватися і змінюватися прибуток у часі: для першого року — щомісячно; для другого — щоквартально; для третього — в розрахунку на рік.
Підсумковий баланс активів і пасивів підприємства має бути наданий на початок і кінець першого року реалізації проекту. Цей документ важливий для банків, які оцінюють суми, котрі треба вкладати в активи різних типів, та за рахунок яких пасивів підприємець збирається фінансувати створення чи купівлю цих активів.
Графік прибутковості й розрахунки до нього додають наочності маркетингової політики підприємства.
У підрозділі «Стратегія фінансування» подається план одержання коштів для створення чи розширення підприємства. Тут надаються відповіді на такі запитання:
— Скільки взагалі потрібно коштів для реалізації проекту?
— Звідкіля намічається одержання цих грошей, у якій формі?
— Коли можна очікувати повного повернення вкладених коштів та одержання інвесторами доходів на них?
Який буде цей доход?
Щодо першого питання, відповідь на нього подається у розділі бізнес-плану — «Фінансовий план». Друге питання дає змогу уявити, скільки планується одержати кредиту і скільки у вигляді пайового капіталу. Співвідношення цих двох джерел фінансування — завдання, яке не має однозначного розв'язання. Дуже багато чинників, які впливають на всі зацікавлені аспекти. Банкіри, звичайно, намагаються менше ризикувати і вважають, що це повинні робити головним чином власники підприємств й інвестори — акціонери. Тому фінансування через кредити вважаються за краще для проектів, які зв'язані з розміщенням виробництва на уже діючих підприємствах. Від таких підприємств банкіри не вимагають збільшених відсотків за кредити, оскільки ризик вкладень менший, ніж для знову створеної фірми, а також є реальне залогове майно — активи підприємства.
Для проектів, які зв'язані з утворенням нового підприємства чи з реалізацією технічних нововведень, кращим джерелом фінансування вважається пайовий чи акціонерний капітал. Для таких проектів залучення кредиту просто небезпечне. Річ у тім, що кредитні угода обов'язково включають жорстку схему платежів, які мають забезпечити повернення основної суми боргу та відсотків за кредит у поточний строк, що вказаний у кредитній угоді. Для нових підприємств додержання такого календарного графіка сплат може бути неможливим. У такому разі навіть цілком перспективні проекти, які в майбутньому можуть принести великі прибутки, збан-кручуються лише тому, що не в змозі вирішити проблеми з ліквідності у перші роки.
Кошти, які отримані від партнерів чи акціонерів, позбавлені цих недоліків (хоч їх зібрати значно складніше, ніж одержати позичку в банку). Нове підприємство у перші роки може взагалі не сплачувати дивіденди, і це не призводить до заперечень акціонерів, коли прибуток не продається, а інвестується у розвиток фірми, що призводить до збільшення курсу акцій та закріплення позицій підприємства на ринку.
Тут слід відзначити, що залучення партнерів й акціонерів іншим підприємцям здається небажаним з огляду на те, що, мовляв, втрачається контроль над підприємством, але розрахунки показують, що контроль може залишитися і при 10—15% капіталу у статутному фонді, коли інші акції диверсифіковані серед більшої кількості акціонерів. Психологія «собака на сіні» не призводить до успіху: будь-яке підприємство рано чи пізно залишається тільки на папері.
Стосовно оцінки часу повернення запозичених коштів аналізу підлягають спеціальні розрахунки, які обов'язково мають бути у бізнес-плані, які відносяться до визначення строків окупності вкладень.
Виплати кредитів (а надання послуг з навчання і є одержання кредитів-плати наперед) будуть можливими тільки тоді, коли досягнутий рівень ліквідності дасть змогу задовольнити виплату кредитів на першу вимогу, тобто коли Кл буде дорівнювати чи більше 2.
Если вам понравился пост, вы можете оставить комментарий или подписаться на RSS и получать каждый новый пост из этого блога.
Комментарии
Еще никто не комментировал.
Оставьте комментарий