Визначення окремих термінів
Акція — цінний папір, що засвідчує внесення коштів у статутний фонд акціонерного товариства, підтверджує членство в цьому товаристві, дає право на: одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, участь в управлінні, участь у розподілі майна у разі ліквідації акціонерного товариства.
Акцепт — це згода на оплату або гарантування оплати платіжних документів.
Андеррайтинг — комплекс послуг, пов'язаних із розміщенням емісії цінних паперів третіх осіб на первинному ринку.
Асоційована компанія (підприємство) — це компанія, в якій інвестор має значний вплив і яка не є ні дочірньою компанією, ні спільним підприємством інвестора. Значний вплив передбачає, що інвестор прямо або через дочірні компанії володіє 20%, або більшою часткою капіталу компанії. Значний вплив також має місце, якщо інвестор прямо або через дочірні компанії володіє часткою капіталу компанії менше ніж 20%, але виконуються такі умови:
1. Інвестор має представника (представників) у раді директорів або аналогічному керівному органі компанії.
2. Інвестор бере участь у визначенні стратегії й операцій компанії.
3. Проводяться істотні операції між інвестором і компанією.
4. Здійснюється обмін керівним складом між інвестором і компанією.
5. Інвестор надає компанії істотну технічну або комерційну інформацію.
Невідкличні гарантії — гарантії, що можуть бути ска¬совані лише за згодою особи, що одержує гарантію.
Невідкличні зобов'язання — зобов'язання, що можуть бути скасовані лише за згодою кредитора.
Боргові цінні папери — форма довгострокової позики. Як правило, ця позика підлягає погашенню у встановлений строк, хоча деякі боргові зобов'язання є безстроковими цінними паперами.
Витрати — це зменшення економічної вигоди у звітному періоді у формі відпливу чи використання активів або виникнення заборгованості, що призводить до зменшення особистого капіталу і не є розподіленням між акціонерами.
Внутрішні торговельні операції — торговельні операції між суб'єктами господарської діяльності, що розташовані на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні.
Гарантія — зобов'язання (у будь-якій формі) гаранта сплати за боргами третьої особи у разі невиконання нею своїх грошових зобов'язань, у частині несплаченої суми.
Дисконт — це різниця між номінальною вартістю цінних паперів і ціною їх придбання, якщо ціна придбання без урахування нарахованих до дати придбання доходів за цінним папером нижча номінальної вартості.
Довірчі операції — операції банків з управління майном і виконання інших послуг в інтересах та за дорученням клієнтів.
Доходи — це збільшення економічних вигод протягом звітного періоду у формі припливу або зростання активів або зменшення зобов'язань, що приводять до збільшення капіталу і не є внесками акціонерів.
Дебіторська заборгованість — сума боргів, що належить підприємству, організації, установі, від юридичних або фізичних осіб.
Дочірня компанія (підприємство) — компанія, що контролюється іншою компанією. Контроль передбачає, що материнська компанія прямо або через дочірні компанії володіє 50% або більшою часткою капіталу компанії. Контроль також має місце, якщо материнська компанія прямо або через дочірні компанії володіє часткою капіталу компанії менше 50%, але має:
1. Частку управлінських голосів у компанії, що перевищує 50% завдяки угодам з іншими інвесторами.
2. Право керувати фінансовою та виробничою політикою підприємства згідно зі статутом або угодою.
3. Право призначати або звільняти більшість членів ради директорів або аналогічного керівного органу компанії.
4. Право визначального голосу у раді директорів або аналогічному керівному органі компанії.
Довгострокове кредитування — надання банками та іншими кредитними інститутами на тривалий строк (більше 1 року) позичок підприємствам, об'єднанням, організаціям та приватним особам на відновлення, розширення і створення основних фондів (основного капіталу).
Експортно-імпортні операції — міжнародні розрахунки, в процесі яких регулюються платежі за грошовими вимогами та зобов'язаннями, що виникають у підприємств щодо експорту чи імпорту товарів і послуг.
Емісійні різниці (емісійний прибуток) — сума перевищення доходів, одержаних підприємством від первинної емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав, над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав).
Застава — актив, який позичальник (клієнт банку) пропонує як забезпечення виплати своїх боргів.
Інвестиційна діяльність — сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.
Інвестиції — грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою одержання прибутку або досягнення соціального ефекту; капітальні вкладення у розвиток виробництва або невиробничу сферу.
Казначейські операції — це операції, пов'язані з інструментами, які використовуються комерційним банком для розміщення надлишків своїх грошових коштів та власного рефінансування. До казначейських інструментів належать: готівкові кошти, монетарні дорогоцінні метали, цінні папери, які рефінансуються Національним банком України, кошти комерційних банків у Національному банку України, кошти Національного банку України у комерційному банку.
Кредити в поточну діяльність — кредити, надані позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах для придбання поточних активів у разі розриву між часом надходження коштів та здійснення затрат. Кредити в поточну діяльність включають усі кредити, надані на купівлю сировини та інших виробничих запасів, на сезонні затрати та інші цілі.
Кредиторська заборгованість — кошти підприємства, організації або установи, які підлягають сплаті відповідним юридичним або фізичним особам.
Кліринговий рахунок — рахунок, за яким обліковуються безготівкові розрахунки, що базуються на зарахуванні банками за певний період взаємних платіжних вимог сторін, які беруть участь у розрахунках.
Капітальні вкладення — витрати на будівництво нових, розширення, реконструкцію і технічне переобладнання наявних основних фондів виробничого і невиробничого призначення.
Короткостроковий кредит — кредит з початковим строком погашення до 1 року.
Контрарні рахунки — рахунки бухгалтерського обліку, показники яких використовуються для регулювання оцінки об'єктів, які відображені в інших рахунках. Це регулювання здійснюється з метою визначення справжньої вартості об'єкта, що регулюється.
Контрактивні рахунки — контрарні рахунки, які використовуються для регулювання показників активних рахунків. Відображення операцій за цими рахунками здійснюється за методами відображення операцій за пасивними рахунками.
Контрпасивні рахунки — контрарні рахунки, які використовуються для регулювання показників пасивних рахунків. Відображення операцій за цими рахунками здійснюється за методами відображення операцій за активними рахунками.
Капітал банку — це залишковий інтерес банку в активах за вирахуванням зобов'язань.
Ліквідаційна вартість — оцінна сума коштів, що буде отримана у разі ліквідації активу.
Міжбанківська операція (розрахунки) — система здійснення і регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, які виникають між банківськими установами в процесі їх діяльності. До міжбанківських інструментів належать операції між комерційними банками: кореспондентські рахунки, депозити до запитання та строкові депозити, кредити, операції РЕПО, фінансовий лізинг тощо.
Мультивалютність — принцип роботи рахунків, за яким операції в іноземній валюті відображаються за тими ж рахунками, що й операції у гривні.
Накопичений дохід за цінним папером — це частина вартості цінного паперу, що відображає суму відрахованого доходу на час купівлі цінного паперу.
Неопераційні основні засоби — ті, що не беруть безпосередньої або побічної участі у банківській діяльності. Наприклад: основні засоби, придбані для здачі в фінансовий лізинг або повернені лізингоодержувачем лізинго-давцю до прийняття рішення про подальше їх використання, а також основні засоби, за якими прийнято рішення про їх продаж невикористанням банком.
Овердрафт — короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
Овернайт — надані та отримані кредити й депозити строком не більше одного операційного дня без урахування неробочих днів банку.
Облігація — це боргове зобов'язання позичальника перед кредитором, за яким передбачаються періодичні платежі (процентна) або початковий продаж за зниженою ціною (дисконтна) та виплата номіналу у разі настання строку її погашення.
Операційні основні засоби — це ті, що беруть безпосередньо повну чи часткову участь у банківській діяльності або сприяють її виконанню.
До них належать:
— приміщення адміністративних і операційних служб, житлові приміщення банку (наприклад: гуртожиток, готель, квартири, що належать банку і в яких проживають його працівники);
— обладнання, транспортні засоби, що використовуються банком (наприклад: обладнання їдальні, що використовується для обслуговування працівників банку).
Оперативний лізинг — це будь-яка угода лізингу, крім фінансової.
Опціон — це контракт, що дає його власнику право, але не зобов'язання, купити або продати цінні папери, товари або кошти за встановленою ціною протягом установленого періоду.
Операція РЕПО — див. Положення НБУ «Про операції РЕПО» — це операція з цінними паперами, яка складається з двох частин і за якої укладається єдина генеральна угода між учасниками ринку про продаж (купівлю) державних цінних паперів на певний строк із зобов'язанням зворотного продажу (купівлі) у визначений строк або на вимогу однієї із сторін за заздалегідь обумовленою ціною.
Премія (за операціями з цінними паперами) — перевищення ринкової ціни (ціни придбання) цінних паперів над номінальною без урахування нарахованих на час придбання процентів.
Пролонгація — продовження строку чинності договору, угоди, векселя тощо.
Прострочена заборгованість — позичка, не повернена у встановлений строк.
Поточний рахунок — вид рахунків у банках, які використовують для зберігання грошових коштів до запитання і здійснення розрахунків.
Процентні доходи і витрати. Належать доходи і витрати, які обчислюються пропорційно часу і сумі активу або зобов'язання.
Сумнівна заборгованість. Сумнівними є такі депозити та кредити, повернення яких викликає сумнів у керівництва банку.
Субординований борг — це позики (забезпечення або незабезпечення), за яких у договірному порядку погоджено, що в разі ліквідації або банкрутства боржника сплата буде здійснена після задоволення вимог усіх інших кредиторів.
Свопові контракти — це контракти на обмін певної кількості цінних паперів, товарів, коштів або фінансових інструментів на певну дату у майбутньому.
Спот — вид угоди, що передбачає плату протягом часу, який потрібен для здійснення розрахунків, як правило, 48 годин.
Транзитні рахунки — рахунки, що використовуються для обліку платежів на час перерахування їх за призначенням згідно з нормативними документами або угодами.
Фінансовий лізинг — це угода лізингу, в результаті укладення якої лізингоодержувач на свої замовлення одержує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший ніж 60 відсотків строку його корисної служби, або право власності, за яким переходить до лізингоотримувача
Факторинг — різновид торговельно-комісійної операції, яка поєднується з кредитуванням оборотного капіталу клієнта. В основі операції факторингу лежить купівля факторською компанією рахунків-фактур клієнта на певних умовах.
Форвард контракт — контракт, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, кошти або інші активи у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час укладання такого форвардного контракту.
Ф'ючерсний контракт — стандартний контракт, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, кошти або інші активи у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладання такого контракту.
Хеджування — термін, що використовується у банківській, біржовій та комерційній практиці для позначення різних методів страхування ризику. Наприклад, застосовується у більш вузькому значені слова для позначання страхування валютного ризику шляхом створення зустрічних вимог і зобов'язань в іноземній валюті. Найпоширенішим видом хеджування є укладання страхових валютних угод.
До таких контрактів належать форвардні, ф'ючерсні й аналогічні щодо них контракти.
До умовних контрактів належать опціони й аналогічні щодо них контракти.
Цільові кошти — кошти, цілі використання яких обумовлені окремими законодавчими актами або нормативними актами Національного банку України.
Цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння та визначають взаємовідносини між особою, яка їх емітувала, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам.
Если вам понравился пост, вы можете оставить комментарий или подписаться на RSS и получать каждый новый пост из этого блога.
Комментарии
Еще никто не комментировал.
Оставьте комментарий