Економічний зміст і функції податків
Податки як обов'язковий елемент економічної системи держави виникли і розвивалися разом з державою. Історичний процес форму-вання системи оподаткування пройшов шлях від добровільного жертвоприношення у найдавніших формах державної організації через тимчасове отримання у середніх віках аж до ХІХ ст. у формі допомоги і до обов'язкового, примусового і всеохоплюючого характеру в умовах розвиненої ринкової економіки.
Сучасна держава не може уявити свого функціонування без по-даткової системи не лише як джерела утворення централізованих фі-нансових ресурсів, але і як найефективнішого засобу перерозподілу доходів фізичних і юридичних осіб та інструменту безпосереднього впливу на розвиток суспільного виробництва. У зв'язку з цим податки необхідно розглядати у таких аспектах:
а) за економічним змістом;
б) формою виявлення;
в) нормативно-правовим режимом забезпечення.
За економічним змістом податки виявляються у фінансових від-носинах держави з фізичними і юридичними особами щодо примусо-вого вилучення частини доходів з метою формування централізованого фонду фінансових ресурсів. Таке примусове вилучення частини доходів здійснюється на засадах нееквівалентного обміну і одностороннього руху фінансових ресурсів від платників податків до держави.
За формою виявлення податки є особливим видом обов'язкових платежів. Вони відрізняються від інших обов'язкових платежів за такими ознаками:
а) податки вилучаються на умовах безповоротності і безоплат
ності;
б) односторонність встановлення обсягу сплати податку без по
переднього погодження з платниками;
в) сплата податку відбувається лише до бюджету;
г) податки не мають конкретного цільового призначення;
ґ) податки служать невід'ємним атрибутом держави і базуються на державних актах найвищої юридичної сили.
За нормативно-правовим режимом забезпечення податки належать до обов'язкових платежів, які надходять до Державного бюджету у визначених законом розмірах та у встановлені строки. Згідно з Конституцією України система оподаткування встановлюється лише Законом України.
103
Тому усе податкове законодавство відповідає Конституції України і створює підґрунтя для удосконалення системи оподаткування.
Крім податків, до обов'язкових платежів належать різноманітні види плат грошових коштів на користь держави у формі плат, відрахувань та зборів.
Плата як окремий вид обов'язкових платежів передбачає еквівалентність відносин щодо плати державі за користування державними прерогативами у формі ресурсів: плата за воду, плата за землю тощо. Величина плати залежить від розміру використовуваних ресурсів і може відноситися на собівартість або сплачуватися з прибутку. За економічним змістом плата не відображає перерозподілу доходів і тому безпосередньо не належить до податків.
Відрахування на відміну від податків передбачають цільове спрямування платежів: внески до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, Фонду сприяння зайнятості тощо.
Збори відрізняються від податків тим, що носять разовий і випадковий характер та є невеликими за розмірами. Вони збираються за місцем подій: ринковий збір, готельний збір, збір за право проведення кіно- і телезйомок тощо.
Суть податків проявляється у їх функціях. Податки виконують фіскальну, розподільну й регулюючу функції.
Фіскальна функція є визначальною у характеристиці суті податків. З її допомогою забезпечується формування фінансових ресурсів Державного бюджету, які служать матеріальною базою держави для виконання своїх функцій. Водночас податкові надходження повинні бути постійними і стабільними та рівномірно розподілятися у просторі й часі.
Постійність означає, що податки повинні надходити до Державного бюджету в обов'язковому порядку та рівномірно у встановлені терміни. Оскільки за рахунок податків забезпечуються відповідні витрати держави, то строки надходження податків мають погоджуватися із строками фінансування видатків бюджету.
Стабільність податкових надходжень визначається гарантією того, що передбачений обсяг їх буде отримано повністю.
Рівномірність надходження податків у просторі і часі означає, що для забезпечення фінансування необхідних витрат фінансові ресурси необхідні у визначений час і у певному регіоні. Без такої рівномірності виникає потреба у перерозподілі фінансових ресурсів між бюджетами. Останнє обмежує діяльність відповідних виконавчих органів щодо регіонального самоврядування й самофінансування.
З допомогою розподільної функції забезпечується формування доходів бюджету з наступним їх спрямуванням на фінансування різноманітних заходів держави. Саме з її допомогою встановлюються пропорції розподілу фінансових ресурсів між платниками податків та державою.
Суть регулюючої функції полягає у тому, що з допомогою податків держава здійснює вплив на всі сторони діяльності платників. Найефективнішою формою прояву регулюючої функції податків є надання пільг окремим платникам податків або повне звільнення від оподаткування з окремих видів податків або окремих фізичних чи юридичних осіб.
Всі функції податків діють в єдності з одночасним відповідним впливом на його суб'єкти:
- як фіскальний важіль забезпечують формування доходів
бюджету;
- як розподільний важіль забезпечують спрямування фінансо
вих ресурсів Державного бюджету на виконання стратегічних і такти
чних завдань, визначених фінансовою політикою держави;
- як регулюючий важіль забезпечують цілеспрямований вплив
на розвиток суспільного виробництва і суспільних відносин.
Если вам понравился пост, вы можете оставить комментарий или подписаться на RSS и получать каждый новый пост из этого блога.
Комментарии
Еще никто не комментировал.
Оставьте комментарий